Здійснення господарської діяльності фізичною особою без реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності є забороненим і тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Як визначено у Господарському кодексі України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи,пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Попри відносно невеликі суми штрафних санкцій, які будуть вказані у кінці посту, самозайняті особи все таки порушують норми чинного законодавства, покладаючись на те, що їхня діяльність складає невеликі обороти по виробництву та грошових доходах.
У чому ж справді полягають ризики ведення підприємницької діяльності без належної реєстрації та чому необхідно неухильно дотримуватися вимог законодавства?
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Для притягнення до відповідальності порушника, ДПС може використовувати інформацію, що надійшла від банків, інших фінансових установ про наявність та рух коштів на рахунках платника (пп.72.1.3 ПКУ).
Окрім цього, у судовій практиці наявні випадки, коли ДПС зверталася із запитами до служби доставки Нова Пошта з питанням – скільки доходу отримала конкретна фізична особа, на що НП повідомляла ДПС про суму доходу осіб за декілька років.
Висновки ДПС можуть ґрунтуватись на податковій інформації (пп.83.1.2 ПКУ), до якої відносяться будь-які відомості, що стосуються предмета перевірки – включаючи лист від НП.
Як результат, окрім штрафів передбачених законодавством, податкова служба донараховує таким особам до сплати ще 18% ПДФО та 1,5% військового збору (від суми доходу за весь період ведення не зареєстрованої підприємницької діяльності).
Окрім цього, види відповідальності самозайнятих осіб за ведення підприємницької діяльності без належної реєстрації визначено чинним податковим законодавством:
– до фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність (до прикладу, надання послуг, ведення інтернет-магазину тощо) без державної реєстрації, як фізичної особи – підприємця, застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України).
– до фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізичної особи– підприємця та яка не подавала передбачену законодавством податкову звітність за періоди здійснення своєї діяльності, застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України)
– якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п.123.1 ст.123 ПКУ).
Варто також зауважити, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без належної реєстрації ФОПом може підлягати і до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, ведення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.164 прим.1 КУпАП).
Також, штраф за повторне правопорушення здійснене особою протягом року або пов’язане із отриманням доходу у великих розмірах (сума заробітку більше 17 000 грн) становить від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
У судовій практиці, особи, що здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП, проте не визнавали свою винуватість, зазвичай визнавались судом винними.
