З початку війни в Україні, більшість суддів зайняло позицію, згідно якої внутрішньо переміщені особи не можуть звертатися до суду з позовами за підсудністю за місцем свого фактичного перебування, у зв’язку з тим що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстроване місце перебування. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 579 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було виключено з переліку документів, до яких вносяться відомості про реєстрацію місця перебування особи. Відтак, судді робили висновок про те, що означувана довідка не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Проте, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відповідно до ст. 1 Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові по справі №320/9940/21 наголошує на тому, що місце перебування та місце проживання фізичної особи є різними поняттями у розумінні ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Згідно з вказаною нормою права місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місцем проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Виключення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з переліку документів, до яких вносяться відомості про реєстрацію місця перебування, не впливає на визначення територіальної підсудності.
Відтак, відповідно до “свіжої” судової практики:
особа-переселенець, яка зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа і має відповідну довідку про взяття на облік – може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Враховуючи вищенаведене, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визнається судами документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування при визначені підсудності розгляду справ.