Згідно зі статтею 1241 Цивільного Кодексу України, малолітні (до 14 років), неповнолітні (від 14 до 18), повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдома (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається у день відкриття спадщини.

Означуване право не залежить від згоди інших спадкоємців і навіть волі спадкодавця. Проте, все ж таки якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва на право на спадщину на обов’язкову частку, то вони мають право звернутися з відповідним позовом до суду.

Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії.

Спадкоємець може відмовитися від зазначеного права, подавши нотаріусу заяву про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений та не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.